- щебетливий
- -а, -е.1) Який постійно, невпинно щебече (у 1 знач.).2) перен. Який швидко, жваво говорить, розмовляє (перев. про жінок і дітей).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
щебетливий — [шчеибеитли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
щебетливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
дзюркотливий — а, е. Який постійно дзюркотить. || перен. Який нагадує собою звуки дзюркотання струмка, фонтана; щебетливий … Український тлумачний словник
щебетливість — вості, ж. Властивість за знач. щебетливий … Український тлумачний словник
балакучий — (який полюбляє багато балакати), балакливий, говіркий, говірливий, язикатий, пащекуватий, просторікуватий; гомінкий, гомінливий, лепетливий (який багато й голосно говорить); щебетливий, цокотливий (перев. про жінок і дітей гомінливий) … Словник синонімів української мови